Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

бли-зько 2 т

  • 1 близько

    I нар.
    бли́зко; ( невдалеке) вблизи́, побли́зости, ря́дом; перен. ко́ротко, те́сно

    ду́же бли́зько — о́чень бли́зко (ко́ротко, те́сно); ( очень плотно) вплотну́ю

    II в значении сказуемого
    бли́зко

    уже́ бли́зько пі́вночі, по́лудня — (скоро, недалеко во времени) уже́ бли́зко к по́лночи, к по́лудню

    III предл.
    (с род. п. - с пространственным значением) близ, вблизи́; (для обозначения близкого местоположения, пребывания) у; ( возле) под

    бли́зько мі́ста — вблизи́ го́рода, под го́родом

    бли́зько чого-не́будь — близ (вблизи́; по́дле; бли́зко) чего́-нибу́дь; побли́зости от чего́-нибу́дь

    IV предл.
    (с род. п., с временным значением и при числах) о́коло; бли́зко, близ

    бли́зько ро́ку — ( почти) о́коло (бли́зко, близ) го́да; ( сверх) немно́гим бо́льше го́да

    Українсько-російський словник > близько

  • 2 about

    I [ə'baut] 1. adv
    1) навкруги́, довко́ла, навко́ло, круго́м; скрі́зь, всю́ди

    to look about — огля́нутися (подиви́тися, обдиви́тися) навкруги́

    rumours are about — хо́дять чутки́

    2) неподалі́к, поблизу́, недале́ко

    she is somewhere about — вона́ десь тут

    3) прибли́зно, бли́зько, ма́йже

    the lecture lasted about two hours — ле́кція трива́ла бли́зько двох годи́н

    you are about right — ви, ма́бу́ть, ма́єте ра́цію

    it is about three o'clock — за́раз бли́зько тре́тьої годи́ни

    4) у зворо́тному на́прямі

    to face about — оберну́тися, поверну́тися

    about turn! військ. — круго́м!

    about face! амер. військ. — круго́м!

    5) в обхва́ті
    ••

    about and about амер. — ду́же схо́же; одна́ково

    to be about — 1) захо́джуватися щось роби́ти 2) бу́ти за́йнятим чимсь 3) бу́ти на нога́х (не в лі́жку) 4) бу́ти прису́тнім

    they were about to go — вони́ збира́лися піти́

    Mr. Green is not about — мі́стер Грін ви́йшов

    2. prep

    to talk about literature — говори́ти про літерату́ру

    2) навко́ло; поблизу́

    look about you — подиві́ться навко́ло се́бе

    3) по

    to walk about the streets — ходи́ти по ву́лицях

    4) бли́зько ( про час)

    he went about four — він пішо́в бли́зько четве́ртої годи́ни

    5) че́рез, за, з при́воду, у зв'язку́ з

    they quarrel about trifles — вони́ сва́ряться за дрібни́ці

    there is smth. wrong about it — тут щось не так

    6) при, з

    she has no money about her — у не́ї при собі́ нема́є гро́шей

    II [ə'baut] v мор.
    змі́нювати курс, поверта́ти на дру́гий галс

    English-Ukrainian transcription dictionary > about

  • 3 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 4 around

    [ə'raund] 1. adv
    1) всю́ди, скрізь, навкруги́
    2) в обхва́ті

    the tree measures two metres around — де́рево ма́є два ме́три в обхва́ті

    3) розм. поблизу́, бли́зько, неподалі́к, недале́ко

    around here — у цьо́му райо́ні; десь бли́зько

    to hang around — бу́ти поблизу́

    to get around, to come around — підійти́, набли́зитися

    ••

    to get around to doing smth. — збира́тися зроби́ти щось; збира́тися здійсни́ти на́мір

    2. prep
    1) навко́ло

    they sat around the table — вони́ сиді́ли навко́ло стола́

    2) по; за

    to walk around the town — гуля́ти по мі́сту

    around the corner — за ро́гом

    3) бі́ля, бли́зько, прибли́зно

    she paid around a hundred dollars — вона́ заплати́ла бли́зько ста до́ларів

    English-Ukrainian transcription dictionary > around

  • 5 near

    [nɪə] 1. adv
    1) бли́зько, поблизу́; ко́ло
    2) ма́йже; ма́ло не

    he near died with fright — він ма́ло не вмер від стра́ху́

    ••

    near at hand — 1) під руко́ю; бли́зько 2) ско́ро; незаба́ром

    near by — 1) по́руч, бли́зько 2) незаба́ром

    near to — поблизу́, ко́ло

    near upon — ма́йже, бі́ля

    to go near to do — ма́йже зроби́ти

    2. prep
    ко́ло, бли́зько, бі́ля

    he lives near the river — він живе́ ко́ло рі́чки

    3. adj
    1) близьки́й; ті́сно зв'я́заний

    near one's heart — запові́тний

    2) схо́жий, прибли́зно пра́вильний

    near resemblance — вели́ка схо́жість

    3) важки́й; копітки́й

    near work — копітка́ робо́та

    4) лі́вий (про ногу коня, колесо воза)

    near side — лі́вий бік

    5) розм. скупи́й, дріб'язко́вий
    4. v
    наближа́тися до; підхо́дити

    English-Ukrainian transcription dictionary > near

  • 6 close

    I [kləus] 1. adj
    1) закри́тий, зачи́нений
    2) близьки́й (про друга, про подібність)
    3) за́мкнений, відлю́дний
    4) заду́шливий, важки́й ( про повітря)
    5) пи́льний ( про увагу)
    6) ува́жний, докла́дний

    close analysis — докла́дний ана́ліз

    close translation — то́чний пере́клад

    ••

    close vote — ма́йже рі́вний по́діл голосі́в

    to keep a thing close — трима́ти щось у секре́ті

    2. adv
    бли́зько, по́руч

    close by — тут же, по́руч

    close up [on] — бли́зько, ма́йже

    II [kləuz] 1. v
    1) закрива́ти(ся); зачиня́ти; кінча́ти (промову, торгівлю, заняття тощо)
    2) підхо́дити бли́зько
    3) ел. замика́ти ( струм)
    2. n
    1) кіне́ць
    2) закриття́

    English-Ukrainian transcription dictionary > close

  • 7 близ

    чего предл.
    1) поблизу, близ, близько, край, коло, біля чого. [Старий зупинився близ нього. Живемо близько вас. Край віконця. Біля того місця];
    2) (около, приблизительно) з, близько. Близ пяти пудов - пудів із п'ятеро. [Близько двох годин].
    * * *
    предл. с род. п.
    1) поблизу́, бли́зько, ко́ло, бі́ля, край, окра́й, недале́ко
    2) ( приблизительно) диал. прибли́зно (скі́льки), бли́зько, ко́ло, бі́ля; неподалі́к

    Русско-украинский словарь > близ

  • 8 вблизи

    1) (наречие) поблизу, поблизько, близько, зблизька; (реже) коло близу. [Поблизу стояли вишні. Побачу тебе зблизька. Коло близу шукав коня];
    2) (предлог) поблизу чого, близько чого, недалеко чого. [Поблизу хати. Близько воріт. Недалеко школи]. Вблизи находящийся - поблизький.
    * * *
    1) нареч. поблизу́, бли́зько, збли́зька, недале́ко
    2) предл. поблизу́, бли́зько; недале́ко

    Русско-украинский словарь > вблизи

  • 9 so

    [səu] 1. adv
    1) так, таки́м чи́ном

    just [quite] so — са́ме так

    if so — якщо́ так

    is that so? — хіба́?

    2) теж, тако́ж

    you are young and so am I — ви молоди́й і я тако́ж

    I am so glad — я таки́й ра́дий

    why so? — чому́?

    4) о́тже

    so you are back — о́тже, ви поверну́лись

    5) так, до тако́ї мі́ри, насті́льки

    he could not speak, he was so angry — він був таки́й серди́тий, що не міг говори́ти

    6)

    or so (після зазначення кількості) — прибли́зно, бли́зько цього́

    he must be forty or so — йому́ ро́кі́в со́рок чи бли́зько цього́

    ••

    and so forth, and so on — і так да́лі, і тому́ поді́бне

    so be it — неха́й і так

    so far — до́сі; по́ки що, нара́зі

    so far as I know — наскі́льки мені́ відо́мо

    so long — бува́йте; до поба́чення

    so long as — до́ки, по́ки

    so much for that — до́сить (говори́ти) про це

    so to say — так би мо́вити

    2. conj
    1) аби́ ті́льки; ті́льки б

    so it be done, it matters not how — аби́ було́ зро́блено, ба́йду́же як

    2) так що, тому́
    3) по́тім

    and so to bed — а по́тім - спа́ти

    3. int
    так!, до́бре!; гара́зд
    4. pron
    це, те

    I told you so — я вам це говори́в

    English-Ukrainian transcription dictionary > so

  • 10 some

    [sʌm] 1. pron
    1) де́хто, де́які, одні́, і́нші

    some came early — де́хто прийшо́в ра́но

    2) де́яка кі́лькість

    and [then] some sl. — і ще бага́то на дода́чу (на дода́ток)

    ••

    some of these days — незаба́ром, ци́ми дня́ми; коли́-не́будь

    2. adj
    1) яки́йсь, яки́й-не́будь

    I saw it in some book [or other] — я ба́чив це в які́йсь кни́жці

    some day, some time [or other] — коли́-не́будь

    some one — яки́й-не́будь (оди́н)

    some people — де́які лю́ди

    some way out — яки́й-не́будь ви́хід

    2) яки́йсь, кі́лька, де́кілька ( часто не перекладається)

    I have some money to spare — у ме́не є за́йві гро́ші

    I would like some strawberries — мені́ хоті́лося б полуни́ць

    3) де́що, тро́хи

    some few — кі́лька

    some miles more — ще кі́лька миль

    some years ago — кі́лька ро́кі́в тому́

    4) чима́ло, до́сить
    5) розм. чудо́вий, в по́вному розумі́нні сло́ва, ва́ртий (часто ірон.)

    some battle — вели́ка би́тва

    some scholar! — оце́ так вче́ний!

    this is some picture! — оце́ так карти́на!

    3. adv
    1) розм. тро́хи, до пе́вної мі́ри, поча́сти

    he seemed annoyed some — він здава́вся тро́хи роздрато́ваним

    2) бли́зько, прибли́зно

    there were some 20 persons present — було́ бли́зько 20 осі́б

    English-Ukrainian transcription dictionary > some

  • 11 ближний

    1) близький, поблизький. [Сусіди близькії];
    2) ближній, близький. [Своїм ближнім зла не коїть].
    * * *
    1) прил. близьки́й и бли́зький, бли́жній; ( близлежащий) по́близький
    2) в знач. сущ. бли́жній, -нього, бли́зьки́й, род. п. бли́зько́го

    Русско-украинский словарь > ближний

  • 12 сердце

    1) се́рце

    большо́е \сердце це у кого́ — вели́ке се́рце в ко́го; (перен.) вели́кої душі́ люди́на хто

    берёт (хвата́ет) за́ \сердце це — см. хватать I 2)

    всем \сердце цем — щи́рим се́рцем, щи́ро

    от всего́ \сердце ца — від щи́рого (від усьо́го) се́рця; ( искренне) щи́ро, щиросе́рдо, щиросе́рдно, щиросерде́чно

    отлегло́ от \сердце ца — см. отлегать

    по цу (по́ \сердце цу) кому́ — до вподо́би (до душі́, до се́рця) кому́

    принима́ть, приня́ть [бли́зко] к се́рдцу — бра́ти, узяти [бли́зько] до се́рця

    разби́ть \сердце це чьё — перен. розби́ти се́рце чиє́

    \сердце це боли́т (щеми́т, но́ет) — се́рце боли́ть (щеми́ть, ни́є)

    \сердце це моё! — (в обращении) се́рце (се́рденько) моє́!

    \сердце це разрыва́ется — перен. се́рце кра́ється (розрива́ється; розпука́є)

    с откры́тым (с чи́стым) \сердце цем — з щи́рим (з відкри́тим) се́рцем, з щи́рою душе́ю

    2) (гнев) се́рце, гнів, -у, гні́вання

    в \сердце ца́х — нареч. спересе́рдя, з се́рця; диал. в пересе́рдю

    держа́ть (име́ть) це на кого́ — гні́ватися, ма́ти гнів, гніви́тися на ко́го, ма́ти се́рце на (про́ти) ко́го

    сказа́ть с \сердце цем — сказа́ти роздрато́вано (серди́то)

    Русско-украинский словарь > сердце

  • 13 стоять

    1) стоя́ти

    вре́мя не стои́т — час не стої́ть (не жде)

    \стоятьть бли́зко к кому́ (о́коло кого́) — стоя́ти бли́зько до ко́го

    \стоятьть в оборо́не — стоя́ти в оборо́ні (оборо́ною)

    \стоятьть во главе́ кого́-чего́ — стоя́ти на чолі́ кого́-чого́

    \стоятьть вы́ше кого́ — стоя́ти ви́ще за ко́го (кого́)

    \стоятьть вы́ше чего́ — стоя́ти ви́ще чого́ (за що), бу́ти ви́щим за що

    \стоятьть ды́бом — стоя́ти ди́бом (ди́ба), зди́битися

    \стоятьть за спино́й у кого́ (чье́й) — стоя́ти за спи́ною чиє́ю (кого́)

    \стоятьть на плохо́й доро́ге (на плохо́м пути́) — перен. стоя́ти на пога́ній (на слизькі́й) доро́зі, стоя́ти на пога́ному (на слизько́му) шляху́ (на пога́ній сте́жці); пусти́тися бе́рега

    \стоятьть на реа́льной (твёрдой) по́чве — стоя́ти на реа́льному (на твердо́му) ґру́нті

    \стоятьть на своём — стоя́ти на своє́му; ( в беседе) хили́ти на своє́

    \стоятьть на хоро́шей доро́ге — перен. стоя́ти на ві́рному (на до́брому, на хоро́шому) шляху́, стоя́ти на до́брій (на хоро́шій) сте́жці

    стои́т хоро́шая пого́да — стої́ть до́бра (га́рна, хоро́ша) пого́да, на годи́ні стої́ть

    \стоятьть у вла́сти — бу́ти (стоя́ти) при вла́ді

    \стоятьть у поро́га — перен. стоя́ти (бу́ти) на поро́зі

    сто́йте! — сті́йте!

    2) ( за кого-что) стоя́ти (за кого-що);1 ( отстаивать) обсто́ювати, -сто́юю, сто́юєш (кого-що); ( настаивать) наполяга́ти (на чому)

    Русско-украинский словарь > стоять

  • 14 vicinity

    [vɪ'sɪnɪtɪ]
    n
    1) око́лиці; райо́н; окру́га
    2) бли́зькість; сусі́дство

    in the vicinity of 50 — бли́зько п'ятдесяти́

    English-Ukrainian transcription dictionary > vicinity

  • 15 вблизи

    поблизу́, бли́зько

    Русско-украинский политехнический словарь > вблизи

  • 16 вблизи

    поблизу́, бли́зько

    Русско-украинский политехнический словарь > вблизи

  • 17 близька

    I прил. см. близький 1) II (род. бли́зько`ї); сущ.

    Українсько-російський словник > близька

  • 18 last

    1. n
    1) останній, останнє
    2) кінець

    the last ofамер. кінець (тижня, місяця, року тощо)

    3) смерть, кончина, край
    4) жарт. вигадка, каламбур, залишені на кінець
    5) розв'язка, кінцівка
    6) щось останнє
    7) копил, колодка

    to measure smb.'s foot by one's own last — міряти когось на свій аршин

    8) витримка, витривалість
    9) ласт (міра)
    10) мор. одиниця вантажопідйомності (близько 2 т)

    at (the) long last — кінець кінцем, зрештою

    to the last, till the last — до кінця

    to stick to one's last — займатися своєю справою; не втручатися у те, чого не розумієш

    to breath one's last — сконати, умерти

    2. adj
    1) sup від late
    2) останній

    to see smb. for the last time — бачити когось востаннє

    last willюр. заповіт, духівниця

    3) єдиний, останній

    last crust (resource)єдине (останнє) джерело існування

    4) минулий

    last week (month, year)минулий тиждень (місяць, рік)

    last night — а) минула ніч; минулої ночі; б) учора увечері

    5) найновіший, найостанніший, найсвіжіший; сучасний

    the last news — найостанніше повідомлення, найсвіжіша новина

    6) найбільш непідхожий, найбільш небажаний; несподіваний
    7) остаточний
    8) надзвичайний

    last but not least — а) останній, але не менш важливий; б) останній, але не найгірший

    the last day — день страшного суду; кінець світу

    to be on one's last legs — а) умирати; б) бути смертельно втомленим

    3. adv
    1) sup від late
    2) після всіх
    3) востаннє, в останній раз
    4) на останньому місці, наприкінці (при переліку)
    4. v
    1) тривати
    2) витримувати; залишатися в живих
    3) зберігатися (у хорошому стані); носитися (про взуття тощо)
    4) вистачати, бути достатнім (тж last out)

    it will last (out) the winter — цього вистачить на зиму

    5) натягувати на копил
    * * *
    I n
    1) останній, останнє; залишок

    the last ofкінець (року, місяця, тижня); кінець, смерть

    3) жарт, вигадка, каламбур, залишені під кінець
    II a
    1) superl від late 1; останній (нaпp., вагон); останній ( за часом)

    last but one — передостанній; єдиний, останній; останній, передсмертний

    last rites /sacrament/ — цepк. соборування

    3) найновіший, найостанніший, найсвіжіший
    4) найбільш невідповідний, найбільш небажаний або несподіваний
    5) крайній, надзвичайний
    III adv
    3) на останньому місці, наприкінці ( при перерахуванні)
    IV n
    витримка; витривалість
    V v
    1) продовжуватися, тривати; витримувати, залишатися в живих
    2) зберігатися ( у гарному стані); носитися ( про тканини); витримувати (про здоров'я, сили)
    3) бути достатнім, вистачати ( last out)
    VI n VII v VIII n
    2) мop.; icт. одиниця вантажопідйомності ( бли-зько 2 т)

    English-Ukrainian dictionary > last

  • 19 last

    I n
    1) останній, останнє; залишок

    the last ofкінець (року, місяця, тижня); кінець, смерть

    3) жарт, вигадка, каламбур, залишені під кінець
    II a
    1) superl від late 1; останній (нaпp., вагон); останній ( за часом)

    last but one — передостанній; єдиний, останній; останній, передсмертний

    last rites /sacrament/ — цepк. соборування

    3) найновіший, найостанніший, найсвіжіший
    4) найбільш невідповідний, найбільш небажаний або несподіваний
    5) крайній, надзвичайний
    III adv
    3) на останньому місці, наприкінці ( при перерахуванні)
    IV n
    витримка; витривалість
    V v
    1) продовжуватися, тривати; витримувати, залишатися в живих
    2) зберігатися ( у гарному стані); носитися ( про тканини); витримувати (про здоров'я, сили)
    3) бути достатнім, вистачати ( last out)
    VI n VII v VIII n
    2) мop.; icт. одиниця вантажопідйомності ( бли-зько 2 т)

    English-Ukrainian dictionary > last

  • 20 близко

    близенько, близёхонько близько, поблизу, наблизу, зблизька, ум. близенько, близесенько, близісінько; (в ироническом смысле) блиго. [Чи й не блиго? Блиго - верстов з п'ять].
    * * *
    1) нареч. бли́зько; ( недалеко) недале́ко
    2) см. близ

    Русско-украинский словарь > близко

См. также в других словарях:

  • близько — 1 прислівник незмінювана словникова одиниця близько 2 прийменник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • вхожий — (ухо/жий), а, е, розм. Який має право вільно входити куди небудь або до когось. •• Бли/зько вхо/жий якого приймають як свою, близьку людину …   Український тлумачний словник

  • серце — я, с. 1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»