-
1 близько
I нар.бли́зко; ( невдалеке) вблизи́, побли́зости, ря́дом; перен. ко́ротко, те́сноII в значении сказуемогоду́же бли́зько — о́чень бли́зко (ко́ротко, те́сно); ( очень плотно) вплотну́ю
бли́зкоIII предл.уже́ бли́зько пі́вночі, по́лудня — (скоро, недалеко во времени) уже́ бли́зко к по́лночи, к по́лудню
(с род. п. - с пространственным значением) близ, вблизи́; (для обозначения близкого местоположения, пребывания) у; ( возле) подбли́зько мі́ста — вблизи́ го́рода, под го́родом
IV предл.бли́зько чого-не́будь — близ (вблизи́; по́дле; бли́зко) чего́-нибу́дь; побли́зости от чего́-нибу́дь
(с род. п., с временным значением и при числах) о́коло; бли́зко, близ -
2 about
I [ə'baut] 1. adv1) навкруги́, довко́ла, навко́ло, круго́м; скрі́зь, всю́диto look about — огля́нутися (подиви́тися, обдиви́тися) навкруги́
rumours are about — хо́дять чутки́
2) неподалі́к, поблизу́, недале́коshe is somewhere about — вона́ десь тут
3) прибли́зно, бли́зько, ма́йжеthe lecture lasted about two hours — ле́кція трива́ла бли́зько двох годи́н
you are about right — ви, ма́бу́ть, ма́єте ра́цію
it is about three o'clock — за́раз бли́зько тре́тьої годи́ни
4) у зворо́тному на́пряміto face about — оберну́тися, поверну́тися
about turn! військ. — круго́м!
about face! амер. військ. — круго́м!
5) в обхва́ті••about and about амер. — ду́же схо́же; одна́ково
to be about — 1) захо́джуватися щось роби́ти 2) бу́ти за́йнятим чимсь 3) бу́ти на нога́х (не в лі́жку) 4) бу́ти прису́тнім
they were about to go — вони́ збира́лися піти́
2. prepMr. Green is not about — мі́стер Грін ви́йшов
1) проto talk about literature — говори́ти про літерату́ру
2) навко́ло; поблизу́look about you — подиві́ться навко́ло се́бе
3) поto walk about the streets — ходи́ти по ву́лицях
4) бли́зько ( про час)he went about four — він пішо́в бли́зько четве́ртої годи́ни
5) че́рез, за, з при́воду, у зв'язку́ зthey quarrel about trifles — вони́ сва́ряться за дрібни́ці
there is smth. wrong about it — тут щось не так
6) при, зII [ə'baut] v мор.she has no money about her — у не́ї при собі́ нема́є гро́шей
змі́нювати курс, поверта́ти на дру́гий галс -
3 под
I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.II. и Подо предл.1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.* * *I сущ.під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́траII предл.; тж. п`одо1) с вин. п. під (кого-що)бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)
взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку
получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву
под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля
пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на
подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)
под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)
взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́
ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)
упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)
под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір
под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок
под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю
под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку
под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под
о́сень — під о́сінь
под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом
под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни
под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)
ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)
отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й
отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад
2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)под вла́стью — під вла́дою
под влия́нием — під впли́вом
под кры́шей — під да́хом
под кома́ндой — під кома́ндою
под но́сом — під но́сом
подо мно́й — підо (піді) мно́ю
под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба
под предло́гом — під при́водом
под председа́тельством — за (під) головува́нням
под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том
под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри
под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́
под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти
останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва
сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю
уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею
это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)
поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)
под горо́й — під (по́під) горо́ю
под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню
под окно́м — під ві́кном
под глаза́ми — під (по́під) очи́ма
-
4 around
[ə'raund] 1. adv1) всю́ди, скрізь, навкруги́2) в обхва́тіthe tree measures two metres around — де́рево ма́є два ме́три в обхва́ті
3) розм. поблизу́, бли́зько, неподалі́к, недале́коaround here — у цьо́му райо́ні; десь бли́зько
to hang around — бу́ти поблизу́
to get around, to come around — підійти́, набли́зитися
••2. prepto get around to doing smth. — збира́тися зроби́ти щось; збира́тися здійсни́ти на́мір
1) навко́лоthey sat around the table — вони́ сиді́ли навко́ло стола́
2) по; заto walk around the town — гуля́ти по мі́сту
around the corner — за ро́гом
3) бі́ля, бли́зько, прибли́зноshe paid around a hundred dollars — вона́ заплати́ла бли́зько ста до́ларів
-
5 near
[nɪə] 1. adv1) бли́зько, поблизу́; ко́ло2) ма́йже; ма́ло неhe near died with fright — він ма́ло не вмер від стра́ху́
••near at hand — 1) під руко́ю; бли́зько 2) ско́ро; незаба́ром
near by — 1) по́руч, бли́зько 2) незаба́ром
near to — поблизу́, ко́ло
near upon — ма́йже, бі́ля
2. prepto go near to do — ма́йже зроби́ти
ко́ло, бли́зько, бі́ля3. adjhe lives near the river — він живе́ ко́ло рі́чки
1) близьки́й; ті́сно зв'я́занийnear one's heart — запові́тний
2) схо́жий, прибли́зно пра́вильнийnear resemblance — вели́ка схо́жість
3) важки́й; копітки́йnear work — копітка́ робо́та
4) лі́вий (про ногу коня, колесо воза)near side — лі́вий бік
5) розм. скупи́й, дріб'язко́вий4. vнаближа́тися до; підхо́дити -
6 close
I [kləus] 1. adj1) закри́тий, зачи́нений2) близьки́й (про друга, про подібність)3) за́мкнений, відлю́дний4) заду́шливий, важки́й ( про повітря)5) пи́льний ( про увагу)6) ува́жний, докла́днийclose analysis — докла́дний ана́ліз
close translation — то́чний пере́клад
••close vote — ма́йже рі́вний по́діл голосі́в
2. advto keep a thing close — трима́ти щось у секре́ті
бли́зько, по́ручclose by — тут же, по́руч
II [kləuz] 1. vclose up [on] — бли́зько, ма́йже
1) закрива́ти(ся); зачиня́ти; кінча́ти (промову, торгівлю, заняття тощо)2) підхо́дити бли́зько3) ел. замика́ти ( струм)•2. n1) кіне́ць2) закриття́ -
7 близ
чего предл.1) поблизу, близ, близько, край, коло, біля чого. [Старий зупинився близ нього. Живемо близько вас. Край віконця. Біля того місця];2) (около, приблизительно) з, близько. Близ пяти пудов - пудів із п'ятеро. [Близько двох годин].* * *предл. с род. п.1) поблизу́, бли́зько, ко́ло, бі́ля, край, окра́й, недале́ко2) ( приблизительно) диал. прибли́зно (скі́льки), бли́зько, ко́ло, бі́ля; неподалі́к -
8 вблизи
1) (наречие) поблизу, поблизько, близько, зблизька; (реже) коло близу. [Поблизу стояли вишні. Побачу тебе зблизька. Коло близу шукав коня];2) (предлог) поблизу чого, близько чого, недалеко чого. [Поблизу хати. Близько воріт. Недалеко школи]. Вблизи находящийся - поблизький.* * *1) нареч. поблизу́, бли́зько, збли́зька, недале́ко2) предл. поблизу́, бли́зько; недале́ко -
9 so
[səu] 1. adv1) так, таки́м чи́номjust [quite] so — са́ме так
if so — якщо́ так
is that so? — хіба́?
2) теж, тако́жyou are young and so am I — ви молоди́й і я тако́ж
I am so glad — я таки́й ра́дий
why so? — чому́?
4) о́тжеso you are back — о́тже, ви поверну́лись
5) так, до тако́ї мі́ри, насті́лькиhe could not speak, he was so angry — він був таки́й серди́тий, що не міг говори́ти
6)or so (після зазначення кількості) — прибли́зно, бли́зько цього́
he must be forty or so — йому́ ро́кі́в со́рок чи бли́зько цього́
••and so forth, and so on — і так да́лі, і тому́ поді́бне
so be it — неха́й і так
so far — до́сі; по́ки що, нара́зі
so far as I know — наскі́льки мені́ відо́мо
so long — бува́йте; до поба́чення
so long as — до́ки, по́ки
so much for that — до́сить (говори́ти) про це
2. conjso to say — так би мо́вити
1) аби́ ті́льки; ті́льки бso it be done, it matters not how — аби́ було́ зро́блено, ба́йду́же як
2) так що, тому́3) по́тім3. intand so to bed — а по́тім - спа́ти
так!, до́бре!; гара́зд4. pronце, теI told you so — я вам це говори́в
-
10 some
[sʌm] 1. pron1) де́хто, де́які, одні́, і́ншіsome came early — де́хто прийшо́в ра́но
2) де́яка кі́лькістьand [then] some sl. — і ще бага́то на дода́чу (на дода́ток)
••2. adjsome of these days — незаба́ром, ци́ми дня́ми; коли́-не́будь
1) яки́йсь, яки́й-не́будьI saw it in some book [or other] — я ба́чив це в які́йсь кни́жці
some day, some time [or other] — коли́-не́будь
some one — яки́й-не́будь (оди́н)
some people — де́які лю́ди
some way out — яки́й-не́будь ви́хід
2) яки́йсь, кі́лька, де́кілька ( часто не перекладається)I have some money to spare — у ме́не є за́йві гро́ші
I would like some strawberries — мені́ хоті́лося б полуни́ць
3) де́що, тро́хиsome few — кі́лька
some miles more — ще кі́лька миль
some years ago — кі́лька ро́кі́в тому́
4) чима́ло, до́сить5) розм. чудо́вий, в по́вному розумі́нні сло́ва, ва́ртий (часто ірон.)some battle — вели́ка би́тва
some scholar! — оце́ так вче́ний!
3. advthis is some picture! — оце́ так карти́на!
1) розм. тро́хи, до пе́вної мі́ри, поча́стиhe seemed annoyed some — він здава́вся тро́хи роздрато́ваним
2) бли́зько, прибли́зноthere were some 20 persons present — було́ бли́зько 20 осі́б
-
11 ближний
1) близький, поблизький. [Сусіди близькії];2) ближній, близький. [Своїм ближнім зла не коїть].* * *1) прил. близьки́й и бли́зький, бли́жній; ( близлежащий) по́близький2) в знач. сущ. бли́жній, -нього, бли́зьки́й, род. п. бли́зько́го -
12 сердце
1) се́рцебольшо́е \сердце це у кого́ — вели́ке се́рце в ко́го; (перен.) вели́кої душі́ люди́на хто
берёт (хвата́ет) за́ \сердце це — см. хватать I 2)
всем \сердце цем — щи́рим се́рцем, щи́ро
от всего́ \сердце ца — від щи́рого (від усьо́го) се́рця; ( искренне) щи́ро, щиросе́рдо, щиросе́рдно, щиросерде́чно
отлегло́ от \сердце ца — см. отлегать
по цу (по́ \сердце цу) кому́ — до вподо́би (до душі́, до се́рця) кому́
принима́ть, приня́ть [бли́зко] к се́рдцу — бра́ти, узяти [бли́зько] до се́рця
разби́ть \сердце це чьё — перен. розби́ти се́рце чиє́
\сердце це боли́т (щеми́т, но́ет) — се́рце боли́ть (щеми́ть, ни́є)
\сердце це моё! — (в обращении) се́рце (се́рденько) моє́!
\сердце це разрыва́ется — перен. се́рце кра́ється (розрива́ється; розпука́є)
с откры́тым (с чи́стым) \сердце цем — з щи́рим (з відкри́тим) се́рцем, з щи́рою душе́ю
2) (гнев) се́рце, гнів, -у, гні́ванняв \сердце ца́х — нареч. спересе́рдя, з се́рця; диал. в пересе́рдю
держа́ть (име́ть) це на кого́ — гні́ватися, ма́ти гнів, гніви́тися на ко́го, ма́ти се́рце на (про́ти) ко́го
сказа́ть с \сердце цем — сказа́ти роздрато́вано (серди́то)
-
13 стоять
1) стоя́тивре́мя не стои́т — час не стої́ть (не жде)
\стоятьть бли́зко к кому́ (о́коло кого́) — стоя́ти бли́зько до ко́го
\стоятьть в оборо́не — стоя́ти в оборо́ні (оборо́ною)
\стоятьть во главе́ кого́-чего́ — стоя́ти на чолі́ кого́-чого́
\стоятьть вы́ше кого́ — стоя́ти ви́ще за ко́го (кого́)
\стоятьть вы́ше чего́ — стоя́ти ви́ще чого́ (за що), бу́ти ви́щим за що
\стоятьть ды́бом — стоя́ти ди́бом (ди́ба), зди́битися
\стоятьть за спино́й у кого́ (чье́й) — стоя́ти за спи́ною чиє́ю (кого́)
\стоятьть на плохо́й доро́ге (на плохо́м пути́) — перен. стоя́ти на пога́ній (на слизькі́й) доро́зі, стоя́ти на пога́ному (на слизько́му) шляху́ (на пога́ній сте́жці); пусти́тися бе́рега
\стоятьть на реа́льной (твёрдой) по́чве — стоя́ти на реа́льному (на твердо́му) ґру́нті
\стоятьть на своём — стоя́ти на своє́му; ( в беседе) хили́ти на своє́
\стоятьть на хоро́шей доро́ге — перен. стоя́ти на ві́рному (на до́брому, на хоро́шому) шляху́, стоя́ти на до́брій (на хоро́шій) сте́жці
стои́т хоро́шая пого́да — стої́ть до́бра (га́рна, хоро́ша) пого́да, на годи́ні стої́ть
\стоятьть у вла́сти — бу́ти (стоя́ти) при вла́ді
\стоятьть у поро́га — перен. стоя́ти (бу́ти) на поро́зі
сто́йте! — сті́йте!
2) ( за кого-что) стоя́ти (за кого-що);1 ( отстаивать) обсто́ювати, -сто́юю, сто́юєш (кого-що); ( настаивать) наполяга́ти (на чому) -
14 vicinity
[vɪ'sɪnɪtɪ]n1) око́лиці; райо́н; окру́га2) бли́зькість; сусі́дствоin the vicinity of 50 — бли́зько п'ятдесяти́
-
15 вблизи
поблизу́, бли́зько -
16 вблизи
поблизу́, бли́зько -
17 близька
-
18 last
1. n1) останній, останнє2) кінецьthe last of — амер. кінець (тижня, місяця, року тощо)
3) смерть, кончина, край4) жарт. вигадка, каламбур, залишені на кінець5) розв'язка, кінцівка6) щось останнє7) копил, колодкаto measure smb.'s foot by one's own last — міряти когось на свій аршин
8) витримка, витривалість9) ласт (міра)10) мор. одиниця вантажопідйомності (близько 2 т)to the last, till the last — до кінця
to stick to one's last — займатися своєю справою; не втручатися у те, чого не розумієш
to breath one's last — сконати, умерти
2. adj1) sup від late2) останнійto see smb. for the last time — бачити когось востаннє
last will — юр. заповіт, духівниця
3) єдиний, останнійlast crust (resource) — єдине (останнє) джерело існування
4) минулийlast week (month, year) — минулий тиждень (місяць, рік)
last night — а) минула ніч; минулої ночі; б) учора увечері
5) найновіший, найостанніший, найсвіжіший; сучаснийthe last news — найостанніше повідомлення, найсвіжіша новина
6) найбільш непідхожий, найбільш небажаний; несподіваний7) остаточний8) надзвичайнийlast but not least — а) останній, але не менш важливий; б) останній, але не найгірший
the last day — день страшного суду; кінець світу
to be on one's last legs — а) умирати; б) бути смертельно втомленим
3. adv1) sup від late2) після всіх3) востаннє, в останній раз4) на останньому місці, наприкінці (при переліку)4. v1) тривати2) витримувати; залишатися в живих4) вистачати, бути достатнім (тж last out)it will last (out) the winter — цього вистачить на зиму
5) натягувати на копил* * *I n1) останній, останнє; залишок2) кінецьthe last of — кінець (року, місяця, тижня); кінець, смерть
3) жарт, вигадка, каламбур, залишені під кінецьII alast but one — передостанній; єдиний, останній; останній, передсмертний
last rites /sacrament/ — цepк. соборування
2) минулий3) найновіший, найостанніший, найсвіжіший4) найбільш невідповідний, найбільш небажаний або несподіваний5) крайній, надзвичайнийIII adv1) після всіх2) востаннє3) на останньому місці, наприкінці ( при перерахуванні)IV nвитримка; витривалістьV v1) продовжуватися, тривати; витримувати, залишатися в живих2) зберігатися ( у гарному стані); носитися ( про тканини); витримувати (про здоров'я, сили)3) бути достатнім, вистачати ( last out)VI n VII v VIII n1) ласт ( міра товару)2) мop.; icт. одиниця вантажопідйомності ( бли-зько 2 т) -
19 last
I n1) останній, останнє; залишок2) кінецьthe last of — кінець (року, місяця, тижня); кінець, смерть
3) жарт, вигадка, каламбур, залишені під кінецьII alast but one — передостанній; єдиний, останній; останній, передсмертний
last rites /sacrament/ — цepк. соборування
2) минулий3) найновіший, найостанніший, найсвіжіший4) найбільш невідповідний, найбільш небажаний або несподіваний5) крайній, надзвичайнийIII adv1) після всіх2) востаннє3) на останньому місці, наприкінці ( при перерахуванні)IV nвитримка; витривалістьV v1) продовжуватися, тривати; витримувати, залишатися в живих2) зберігатися ( у гарному стані); носитися ( про тканини); витримувати (про здоров'я, сили)3) бути достатнім, вистачати ( last out)VI n VII v VIII n1) ласт ( міра товару)2) мop.; icт. одиниця вантажопідйомності ( бли-зько 2 т) -
20 близко
См. также в других словарях:
близько — 1 прислівник незмінювана словникова одиниця близько 2 прийменник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
вхожий — (ухо/жий), а, е, розм. Який має право вільно входити куди небудь або до когось. •• Бли/зько вхо/жий якого приймають як свою, близьку людину … Український тлумачний словник
серце — я, с. 1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… … Український тлумачний словник